Не так давно лама з тибетського монастиря зробив заяву для NASA, що стосується 21 грудня, коли за його словами «настане повна темрява і тиша, не буде світла, електрики, зв'язку і звуків» ніби тому, що «Земля в цей момент буде проходити через галактичну "нульову смугу", де гаситься і не може поширюватися ніяка енергія». Зважаючи на це тибетський чернець, відомий як оракул Шамбали, рекомендує «мати в будинку запас води, дров для опалення та свічок для освітлення».

Окрім того, закінчення календаря Майя зробило 2012 рік фатальним в свідомості мільйонів і послужило гарною ідеєю для чергового Голлівудського кінофільму.

«Мудрі знання зберігають, а уста нерозумного - близька погибель» (Прем. 10:14) – ці слова Святого Письма сьогодні як ніколи актуальні. Доводиться дивуватися тому, як наша безграмотність породжує жахливі страхи перед катаклізмами, що, начебто, наближаються. При чому цього разу суспільство не на жарт перелякалося даними «передбаченнями», які нічого спільного з християнством не мають. Люди, навіть ті, котрі вважають себе віруючими, прислухались до поради лами, через що розгорівся серйозний ажіотаж в магазинах та церковних  крамницях через масову купівлю свічок.

Про те, як ставитися православним християнам до заяв подібного роду та правильно вести себе, спостерігаючи за суспільним безумством, ми запитали Преосвященного Філарета, єпископа Львівського і Галицького, Керуючого Львівською єпархією.

Владико, сучасне людство налякане кінцем світу, який за календарем Майя має відбутися в кінці року. Крім того, суспільство бентежить заява Тибетського лами, який «напророчив» «кінець світу» на 21 грудня. Як ви ставитеся до прогнозів про кінець світу 2012 року і що ви можете сказати з цього приводу?

Як не дивно, але дана тема все більше і більше хвилює людей. Жартома, що правда, можна сказати, що кінець світу настав: люди ніби втратили розум. В історії вже не раз «пророкували» кінець світу, «передбачали» дуже впевнено, обґрунтовано. Церква весь цей час стверджувала свою позицію і намагалася захистити людство від зазіхання на спокійне і благополучне життя людини. І, як ми бачимо, пророкування не збулися, а історія людства продовжується. Так само потрібно ставитися і до прогнозу про кінець світу в 2012 році. Це чергова безглузда сенсація сучасного людства. І ця тенденція, яка стала носити маргінальний характер, мабуть, буде існувати до кінця віку. Нічого нового в цьому немає, Господь Ісус Христос в числі ознак наближення кінця світу говорить про появу лжепророків, лже-Христа, так само як і про появу екзальтованих людей, які будуть говорити: «Тут Христос, там Христос» (Мк. 13: 21).

Кінець світу це і є друге пришестя Христа? А як же тоді апостоли, адже вони так само чекали другого пришестя?

Дійсно це так. Перші християни, а це не лише апостоли, а й і їхні учні і послідовники учнів, жили в постійному очікуванні другого пришестя Христа, за яким настане кінець світу. Але перші християни чекали кінця світу не такого, при якому життя на землі загине, а коли життя преобразиться, коли все стане іншим, більш піднесеним і чистим. Вони вірили, що настане Царство Небесне на Землі, що люди позбудуться від гріхів, очистяться, і тому були налаштовані оптимістично.

Давайте згадаємо перші слова Христа Спасителя після того, як Він вийшов на проповідь. «Виповнився час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1:1-15). І якщо точніше їх перекладати, вони звучатимуть так: ось, виповнився термін, призначений Богом, і вже зараз прийшло Царство Небесне – покайтеся і віруйте в це Євангеліє, в цю Благу звістку. А в чому полягає «Блага вість»? Та в тому, що Царство Боже вже тут, що ми вже живемо в ньому! Тому що там, де Ісус Христос, там, де я живу з Ним, де я з'єднаний з Ним – там я живу вже не тільки цим світом, але живу в тому світі, в якому Христос. Доречно згадати чудові слова апостола Павла до Галатів: «Я розп'ятий з Христом і вже не я живу, але живе в мені Христос». (Гал. 2:16-20). Ці слова і стали результатом очікування апостолів і їх послідовників. Йшов час і учні розуміли, що не прийде скоро Христос, але мали впевненість в словах Христа Спасителя про пришестя Царства Божого і віру в Євангеліє.

Але нажаль, не всім Господь дає таку глибоку віру і пізнання Царства Божого тут на Землі. Ці люди, розуміючи, що кінця скоро не буде, та все ж стали вигадувати різні історії і створювати цілі теорії про кінець світу. Вираховувати якісь дати, терміни. Таких людей апостоли повчали проти хибного погляду, апостол Павло пише про останні часи: «Про час і терміни немає потреби писати до вас, браття, бо самі ви докладно знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі» (1 Фес. 5: 1 -2). Що можна говорити про пророцтва щодо кінця світу, коли сам Христос дає нам вказівки, і якщо вже слова апостола Павла для нас порожні, то ми повинні вдуматися в слова Самого Господа: «Бо як блискавка, що на сході блисне, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського» (Мф. 24: 27).

Що  штовхає людей до таких передбачень, і чому люди вірять в них?

Мені здається, що тільки людська слава може штовхнути людину до божевільних прогнозів. Що може людина, яка не має в серці Бога?  Говорити все, що завгодно, що не стосується істини і правди. З точки зору християнського світогляду, будь-яка людина, котра називає дату кінця світу, скажемо так: багато на себе бере. Такі люди «перебувають поза євангельською істиною», «про день же той чи про годину, ніхто не знає, ні ангели небесні, ні Син, тільки Отець» (Мк. 13, 32).

Чому люди вірять? Питання дуже складне і просте одночасно. Тому, що люди не вірять в Бога, вони більше вірять у магію, принаймні на неї сподіваються. Те, що відбувається в суспільстві, навіть іноді і в церковному, можна назвати екзальтацією.  Люди не знають Святого Письма, вони абсолютно не освічені в богослов’ї. Уявлення цих людей про кінець світу, про Апокаліпсис, м'яко кажучи, примітивні. Апокаліпсис говорить про те, як Царство земне стане Царством Небесним, говорить і про роль Церкви: що нам робити, аби Царство Боже здійснилося на Землі.

Що Ви, як пастир, порадите тим, хто шукає кінця світу, а також тим, у кого кінець світу викликає страх?

Не потрібно боятися кінця світу, тому що після нього ми очікуємо вічного життя в Царстві Небесному. Багато хто в цій паніці скуповують сірники, сухе пальне, крупи, необхідні продукти та предмети побуту. Але ніхто з цих людей, серед яких є і віруючі, не зробив жодних спроб зустріти так званий «кінець світу» в молитві та покаянні. Нібито після кінця світу людина буде насолоджуватися всім тим, що заготувала у своїх підвалах.

У минулу неділю Церква згадувала притчу про безумного багача, її доречно згадати і сьогодні: «Безумний! В цю ніч душу твою заберуть від тебе, і кому залишиться те, що ти наготовив? ... » (Лк. 12.20). Цей фрагмент з Євангелія говорить не про те, щоб ми боялися смерті, а про те, щоб ми знали, що вона може прийти в будь-яку мить. Кожна мить має бути абсолютною, кожне слово має бути словом життя, щоб від нього віяло Духом. Християнин повинен жити так, щоб у будь-який момент бути готовим померти і стати перед судом Господнім, дати відповідь за своє життя.

А що, власне, ви як єпископ будете робити в ці дні так званого «кінця світу»?

Відповім жартома: «Куплю новий календар на 2013 рік».

Прес-служба Львівської єпархії