Різдвяне послання 2006-2007

Різдвяне послання

Голови відділу Української Православної Церкви по взаємодії з Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України,
архієпископа Львівського і Галицького
Августина
всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,
православним генералам і адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам та усім службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України


Христос рождається!

 

«Како ізреку великоє таїнство: безплотний воплощається,
слово одебеліваєт, невидимий видиться, і неосязаємий осязається,
і безначальний начинається, син Божий, син человіч биваєт,
Іісус Христос вчера і днесь, тойже і во віки.»
(Стихира на стиховні праздника
Собору Пресвятої Богородиці)

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

 

Від усього серця вітаю вас з великим празником – Різдвом Господа нашого Іісуса Христа! Днесь Предвічний Бог рождається від Діви, стає заради нас людським Дитям. Велике, дивне і незбагненне таїнство Боговоплочення... Тихо і смиренно прийшов Бог-Слово у наш грішний світ. Тихо і смиренно з'явилася на планеті людей Воплочена Любов і Своїм приходом назавжди змінила світ. Ще за сім століть до тихої Різдвяної ночі прихід Сина Божого описав пророк Ісайя: «Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу Свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що тліє, він не погасить…. Я, Господь, поставлю Тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити із в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві (Іс. 42, 2-3, 6-7).
Різдво Христове возсіяло світлом у пітьмі гріховності (пор. Ін. 1, 5), зруйнувало стіну боговідчуженості, яку спорудив людський гріх. І щороку, протягом вже двох тисячоліть, Свята Церква чекає, щоб діти Її поклонилися новонародженому Спасителю. Та, на жаль, у Різдвяну ніч наші храми далеко не переповнені… Всі люди радісно готуються до Різдва, але мало хто при тому пам'ятає про Сина Божого, Який став Сином людським. Сяють яскраві реклами, всі метушаться, бігають по крамницях, думають про ялинку, заклопотані тим, що поставити на святковий стіл, з вітрин магазинів до довірливого народу сяють зубами закордонні Санта-Клауси… Як і у ту історичну ніч Різдва Христового, сьогодні світ живе своїм життям: хтось спить, хтось гуляє, хтось топить здоров'я в горілці, наркотиках, хтось відбирає у брата свого його добро… Як і тоді, коли Марія зі старцем Йосифом шукала притулку для Дитини, Яка ось-ось мала народитися, і наштовхувалася на зачинені двері і холодну байдужість людей, так і сьогодні ми не поспішаємо відкрити свої серця Господеві, Який стоїть і стукає (Од., 3, 20)… Та чи можемо ми почути тихий стук і лагідний голос Слова Божого, коли весь світ заполонили гріховні реклами, дикі звуки та ритми? Ревуть мотори автомобілів, що із шаленою швидкістю мчать вулицями міст і сіл, із кожного вікна лунає «музика», що здатна лише збуджувати тілесну чуттєвість, телевізори, радіо, магнітофони, комп'ютери перекрикують один одного, наче змагаючись між собою. Тишу фактично знайти неможливо, музику чути скрізь: на вулицях, в магазинах, в транспорті. Страшно спостерігати, як щораз все більше молодих людей відрізають себе від навколишнього світу, вдягаючи навушники: однак вони не шукають тиші, бо з навушників до їхньої свідомості проникають ті ж сатанинські ритми. Люди збайдужіли до чужого горя , не бажають обтяжувати себе «чужими» проблемами, зрештою, до цього закликають на кожному кроці яскраві реклами: «Насолоджуйся!», «Бери від життя все!» «Ти – лідер!» «Все для тебе!»… А Іісус народився в тиші Віфлеємської ночі, Він прийшов на світ як Князь миру, спокою і божественної тиші. Христос утихомирює всі бурі, з Його приходом благодатна тиша опановує світ. І поклонитися Йому сподобилися ті, хто почув тихий спів ангелів, хто, відірвавши погляд від землі, звів очі до неба, і побачив дивну Віфлеємську зірку. Отож, у ці святкові дні ваші серця сповнені простою, щирою радістю вифлеємських пастухів, якщо ваш інтелект та знання ведуть вас за світлом Різдвяної зорі – дякую за вас Милостивому Богові. Тож прийдімо до Віфлеємських ясел, поклонімося Дитятку Іісусові, принесімо в дарунок Йому нашу віру, нашу любов, наше щире бажання жити і працювати у славу Божу на благо Церкви і Батьківщини.
Улюблені во Христі! Сьогодні хочу особливо подякувати Богові за Його милості до нас у минулому 2006 році. Це – рік шістдесятиліття Львівського Собору, який повернув на землі західної України святе Православіє. І як би не називали цю подію недруги Церкви, завдяки їй Червона Русь знову просвітилася істинною вірою!
У цьому ж році Господь подарував нашій єпархії другу «духовну легеню» - чоловічий монастир. Плоди його молитви вже відчуваються. А жіночий Свято-Преображенський монастир дістав змогу творити повноцінну молитву в новому приміщенні.
Вступаючи в Новий 2007 рік, будемо молити Всемилостивого Бога, щоб наступний рік Його благості був мирним, плідним, благополучним для Святої Церкви, для нашої України і для нас усіх. Вітаю кожного з вас, дорогі мої, з Різдвом Христовим та Новим роком! Хай дарує вам Господь світлу радість, хай благословить вас миром, здоров'ям, благополуччям. А ми Господеві нашому разом зі преподобним Єфремом Сиріном закличемо: «Хвала Тому, Хто зійшов до нас у Єдинородному Синові Своєму! Хвала мовчанню, Яке промовило до нас Словом Своїм! Хвала Твоєму Пришестю, що дарувало нам життя!»

Христос рождається - славіте Його!

З ласки Божої
смиренний
Августин
архієпископ Львівський і Галицький

Різдво Христове
2006/2007 року Божого,
м. Львів