Свято Хрещення Господнього у виправній установі

 

При в’їзді в місто Червоноград стоїть невеличка церковка, споруджена на честь апостола і євангелиста Іоанна Богослова. Щороку у день Хрещення Господнього після Божественної літургії та звершення освячення води вирушають парафіяни Хресною ходою на річку Солокію, що протікає на околиці міста. Дбайливі парафіяни заздалегідь підготовують місце для освячення води на ріці та місце для хрещенського купання, влаштовують намет для переодягання.

Під спів тропарів, з хоругвами духовні чада священика Георгія Якубівського, настоятеля парафії, наближаються до ріки. Маленькі дітки співають разом з мамами та хористами. Після звершення водосвяття отець Георгій благословляє усіх, хто бажає зануритись у «йорданську воду», а через кілька хвилин після крижаної купелі пірнальників зустрічають запашним гарячим чаєм, приготованим тут же, на багатті.

Дітлахи, побачивши, як пірнають їхні тата, просяться до води. На цей раз їм дозволили лише омити личка морозною водою.

Після Хресної ходи отець Георгій разом із священиком Сергієм Заварським, настоятелем громади святителя Миколая міста Соснівки та Оксаною Костенко, помічником з тюремного служіння архієпископа Львівського і Галицького Августина вирушили в виправну колонію №47, що у місті Сокалі, неподалік м. Червонограда.  Там гостей вже чекав заступник начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи майор внутрішньої служби Бачинський П.П, начальник сектору довічного ув’язнення майор внутрішньої служби Міняк Т.І. та засуджені. Отці привезли з собою величезні каністри з освяченою «йорданською» водою, якою окропили всі приміщення утанови, починаючи з чергової частини і кухні. Незважаючи, що в Сокальській колонії утримуються злочинці, засуджені за особливо тяжкі злочини, адміністрація намагається додати позитиву у похмурий побут ув’язнених: в усіх відділеннях встановлені ялинки, виготовлені святкові плакати з новорічними та різдвяними привітаннями. Своє тимчасове житло: камери та гуртожитки засуджені  також прикрасили гірляндами та яскравим «дощиком».

У кожній камері, де проживають засуджені священики співали тропар празнику, кропили святою водою присутніх. Всі бажаючі мали можливість набрати у пляшечки Хрещенську воду, щоб споживати її протягом року.

На секторі довічного ув’язнення Оксана Костенко вручила всім засудженим гостинці, зібрані парафіянами Свято-Георгіївського храму та Свято-Троїцької громади в м. Львові.

Коли священики Георгій та Сергій обходили численні приміщення установи, Оксана Миронівна мала можливість поспілкуватись з засудженим Євгеном Тальяновим. Євген убив людину, обставини того злочину склались так, що його засудили до довічного ув’язнення. Вже понад десять років він відбуває своє покарання. Розповідає, що засуджені допомагають один одному, чим можуть. Багато з них живуть надією, що відбувши певний термін, дочекаються можливості бути звільненими... Шкодують, що не мають можливості повноцінно працювати, адже більшість з них молоді хлопці, повні сили. Єдине, що дозволяється робити засудженим в камерах, це вишивання. Тому в кожній камері є, вишитий самими засудженими, образ Богородиці, Спасителя або якогось святого.

Якщо інші засуджені мають можливість виходити в тюремний храм на Богослужіння, то довічники залишають свої камери раз на добу для прогулянки у спеціальному внутрішньому дворику установи, тому вони мріють про облаштування молитовної кімнати на секторі, щоб мати можливість помолитись насамоті, посповідатись... А для цього потрібні певні владні розпорядження та зміни в законодавстві.
На прощання Євген привітав всіх християн з святом Хрещення Господнього і попросив наших молитов за узників.

Прес-служба Львівської єпархії.

Фото Оксани Костенко та Петра Бачинського.