Різдвяне послання 2005-2006

Різдвяне послання

Голови відділу Української Православної Церкви по взаємодії з Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України,
архієпископа Львівського і Галицького
Августина
всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,
православним генералам і адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам та усім службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України

Христос рождається!

«Видев зиждитель гиблема человека,
руками егоже созда, приклонив небеса
сходит: сего же от девы божественная
чистыя, всего осуществует, воистинну
воплощся яко прославися»
Канон празника, піснь 1

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Радіймо всі нині о Господі, Який зійшов з небес і став людиною заради нашого спасення. „Христос родився, Бог воплотився”.Саме через пришестя у світ Спасителя нам відкрилася вся повнота Божої любові. Людська природа шляхом звільнення і зцілення від первородного гріха підноситься на найвищий ступінь честі та гідності, що їх втратили в Едемі наші прародичі.
Прославляючи Богомладенця Христа, Свята Церква співає: «Во яслех нас ради безсловесных положился еси, долготерпеливе спасе, младенствовав волею: пастырие же тя воспеша со аггелы, зовуще: слава и хвала на земли рожденному, и обожившему земнородных существо, христу богу нашему» (сідален утрені, глас 1).
Очистившись 40-денним постом, дорогі брати і сестри, духовно спрямуймо наші думки і почуття й усе наше єство до Вифлеємської печери, до убогих ясел, в яких лежить Втілена Любов, Слово Боже, що стало плоттю (Ін. 1, 14) і прийшло до нас. Тут, перед сповитим пеленами Богомладенцем, пильно прислухаємося до свого серця, чи не про нас, бува, сказано: «До своїх прийшов, і свої Його не прийняли» (Ін. 1, 11)? Можливо, і наша гординя зачинила двері власних сердець і не дала в них народитися Спасителеві світу? Чи не є для нас празник Різдва Христового лише періодом веселих забав, смачної куті, вертепів, колядок та тривалого застілля? Чи пам'ятаємо, що в Символі віри одразу після «нас ради человек и нашего ради спасения сшедшаго с небес и воплотившагося от духа свята и марии девы и вочеловечшася» мовимо «распятаго же за ны при понтийстем пилате»?.. Вертеп і Голгофа – початок і кінець одного діла – спасення людства. Від Вертепу до Голгофи відчайдушно й підло, особисто чи через своїх прибічників, бореться з Христом споконвічний ворог роду людського - диявол. Тому«...з'явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола» (1 Ін. 3, 8). «Уязвися льстец враг, бога видя яко младенца лежаща в яслех худых, и крепкою рукою божественною убивается, во спасение нас, поющих: избавителю боже, благословен еси»(канон Повечерія предпразднства, піснь 7).
Відомо, що боротьба облесливого ворога проти Христа та Його Церкви продовжуватиметься до кінця світу, доки Спаситель не знищить «всяку владу і силу..., доки не покладе всіх ворогів під ноги Собі» (1 Кор. 15, 24-25). А сьогодні ми, приклоняючи коліна сердець наших перед Дитятком Христом, просімо Його благостиню, щоб зберігав нас на шляху спасення і сподобив встояти у святій вірі Православній у лоні Його Єдиної Святої Соборної й Апостольської Церкви, слухати лише Його голосу – голосу Єдиної Істини і не піти за голосом чужим, як би солодко він не співав…
Вступаючи у Новий рік благості Господньої, сердечно вітаю усіх вас, дорогі брати та сестри, з Різдвом Христовим! Бажаю кожному від Всемилостивого Господа тілесного і душевного здоров'я, духовної кріпості, миру, благополуччя, а також успіхів у трудах на користь нашого народу й України во славу Святої Церкви і задля власного спасення у вічності.

Христос рождається! Славіте Його!

Смиренний
з ласки Божої архієпископ
Львівський і Галицький

Різдво Христове
2005/2006 року Божого,
м. Львів