ПРЕС-РЕЛІЗ.Молодіжка Тернопільської єпархії та скаути Галицької Русі (Львів) здійснили спільну паломницьку мандрівку Кременецькими горами

Із початком навчального року активізувалося життя православних «молодіжок» Львівської та Тернопільської єпархій. 1 вересня у Львові відбулась зустріч молоді з Преосвященнішим Філаретом, єпископом Львівським і Галицьким. Загалом зібралося з півсотні членів Молодіжного братства Почаївської Ікони Божої Матері, хористів Свято-Георгіївського храму, членів Застави «Львів» Федерації Скаутів «Галицька Русь». Під час зустрічі Владика Філарет закликав молодь не чекати «завдань» від священноначалія, а самим проявляти ініціативу та розбудовувати молодіжний рух.

А наступного дня, ввечері 2 вересня, під головуванням керівника молодіжного відділу Тернопільської єпархії протоієрея Андрія Кінашевського у єпархіальному управлінні зібралася «молодіжка» Тернополя. На запрошення організаторів зустрічі до молоді, яка заповнила клас недільної школи, приєдналася делегація скаутів з Тернополя та Львова на чолі з Президентом ФСГР Кирилом Арбатовим. Відверта та дружня розмова тривала понад дві години: обговорили і шляхи співпраці, і стан молодіжного руху Тернопільщини, і конкретні спільні проекти. Взаємне зацікавлення у продовженні спілкування вилилося в ідею спільної паломницької мандрівки тернопільської молоді та галицьких скаутів, які запропонували познайомитися з пам’ятками природи та історії, розташованими на території Національного природного парку «Кременецькі гори».

Вже через три дні наші групи добиралися до Кременецького Свято-Богоявленського жіночого монастиря, який на дві доби став нашим домом або, висловлюючись військовою термінологією, - надійним тилом і оплотом. Не зважаючи на досить пізню годину, нас чекали, тепло зустріли та дуже смачно нагодували.

А вже рано вранці наступного дня ми крокували мальовничими лісовими дорогами Національного природного парку «Кременецькі гори». Метою нашої подорожі була гора Святої Трійці або, як її називають місцеві мешканці – Данилова гора. Із нею пов’язані цікаві подробиці. Перша, - що місце розміщення гори на «генштабівських» кілометрових картах вказано невірно. Гора розташована не там, де це позначено, а трьома кілометрами східніше як висота 357,0. Отож, якби не поради працівників національного парку, з яким ми зв’язалися ще до виїзду, шукали б ми ту Данилову гору…

Спробувавши вияснити походження двох назв гори, ми припустили, що назва «гора Святої Трійці» більш древня, ніж друга, «Данилова». І, схоже,.. помилилися. За легендою, саме тут, у замку на вершині гори, князь Роман Мстиславович отримав звістку, що у нього народився законний спадкоємець, майбутній князь Данило Галицький.

Друга назва гори походить від назви Свято-Троїцького храму, збудованого у ХІІІ-ХVІI сторіччях. Будівля храму стала центром неприступної твердині, яка, одна з чотирьох, разом з замками у сусідньому селі Стіжок, Кременці та Холмі, витримали навалу ординців. Загарбники цього не пробачили і змусили князів Данила та Василька Романовичів зруйнувати оборонні мури. А от церква збереглася.

Тут у ХVІ сторіччі молився Преподобний Іов Почаївський «Залізо», а ще раніше ченці-келіоти облаштували печери та започаткували чернече життя, яке припинилося під час чергового набігу кримських татар, коли частину насельників монастиря загарбники забрали в полон, а решту повбивали на місці.

Зараз церква, у якій знаходиться старовинна чудотворна ікона Святої Трійці у бронзовому окладі, зачинена. Храм відчиняють лише двічі на рік, - на Великдень та другий день свята Трійці. Священики з сусідніх сіл спільно звершують Літургію, на яку на свято Трійці збирається особливо багато віруючих, адже саме тоді у підніжжя гори проводиться фольклорний фестиваль «Братина».

Не обмежившись знайомством із Даниловою горою, де ми розташували базову стоянку, попередньо зібравши там залишене відпочивальниками сміття, групами по 4-6 чоловік ми розійшлися у різні сторони з метою оглянути мальовничі околиці, ознайомитися з геологією, рослинністю та тваринним світом національного парку. А подивитися ту є на що: густі мішані ліси зі скельними виступами на гребнях пагорбів, глибокі яри з холодними лісовими струмками, зарослі калини та чорноплідної горобини, звірині стежки та нори, птахи та метелики. І надзвичайно пахуче, прозоре повітря, від якого у людини з міста спочатку навіть трошки крутиться голова.

Наступного ранку уся наша дружна спільнота попрямувала на ранню Літургію, а потім ділилася враженнями від чудово і корисно проведених вихідних та вирушила додому, піднісши подяку Богу за його багаті милості і ту благодать, яку ми усі відчули за ці два сонячних дні.

Також не можемо не висловити нашу глибоку вдячність усім сестрам та ігумені Свято-Богоявленського жіночого монастиря матушці Маріонілі (Панасюк) за гостинність, тепло та дуже смачну їжу, дирекції НПП «Кременецькі гори» - за сприяння та цінні поради, а також отцю Андрію та Насті Кінашевським – за діяльну участь в організації паломницької мандрівки.

Матеріал підготовлено Службою інформації Федерації Скаутів
«Галицька Русь» за відгуками учасників паломницької мандрівки