Пасхальне послання 2002

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Голови відділу Української Православної Церкви по взаємодії з Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України,

архієпископа Львівського і Галицького

Августина

всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,

православним генералам і адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам та усім службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України

 

Христос воскрес!

Улюблені у Господі всечесні отці, 
дорогі брати і сестри, 
шановні військовики України!

Сьогодні разом з ангелами і всіма святими ми оспівуємо і славимо Христове Воскресіння, сподобляючись бути причасниками небесної радості, бо, як для земних, так і для небесних, спільною Божественною трапезою і Пасхальним Агнцем є Воскреслий Христос — Спаситель світу, наша надія і наша віра. „Приідіте, всі вірнії, поклонімся святому Христову Воскресенію: се бо приіде Крестом радость всему міру. Всегда благословяще Господа, поем Воскресеніе Єго: распятіе бо претерпів, смертію смерть разруши”. Такі протилежні за змістом слова, як хресна смерть і воскресна радість, сьогодні стають поряд і поєднуються, бо смерть переможена і переможена назавжди. Земля тепер уже не є місцем прокляття, куди була вигнана людина після гріхопадіння, а стає благословенною нивою, на якій росте і зріє пшениця Христова. Це вже не безвідрадна в'язниця, де панують плач і скорбота, труд і хвороба, вона стає училищем, в якому виховуються християни для життя вічного.

Візантійський богослов Николай Кавасила говорить, що люди через непослух Богові були відділені від Бога потрійною перепоною — ушкодженою своєю природою, гріхом і смертю. Спаситель повертає людям істинне спілкування з Богом, усунувши всі перешкоди: зцілив перше (природу) — прилучившись до людської природи, знищив друге (гріх) – смертю на Хресті, а останнє – володарювання смерті — вигнав цілковито з природи Воскресінням. Своїм подвигом аж до смерті хресної Господь звільнив нас від гріховної провини, виправив наші беззаконня і подарував нам Свою непереможну перемогу. Своєю смертю Він умертвив також джерело і силу смерті — гріх. Своїм Воскресінням Спаситель розкриває тайну призначення людини, що є образом і подобою Божою, спадкоємицею майбутніх вічних благ.

Тому Воскресіння Христове — це, поза іншим, основа нашої віри, а Воскреслий Господь — „Нова Пасха” — незаперечна запорука воскресіння з мертвих. До Його Воскресіння смерть була страшною для людини; після Воскресіння, навпаки, людина стала страшною для смерті. Відтоді, як Воскреслий Христос переміг смерть, її впевнено і сміливо зневажають учні Христові: мученики, серед яких були і малі діти, і юні діви, - всі нехтують нею.

Але одних лише благоговійних спогадів про Господні страждання, смерть і преславне Воскресіння недостатньо. Необхідно, щоб наше земне життя у всіх його проявах було у тісному єднанні з Христом, бо, як навчає нас святий апостол Павло, „якщо ми з'еднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'еднані і подобою воскресіння, знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха...” (Рим. 6, 5-7). Наше існування, наше ставлення до Бога і ближнього, все наше єство повинно носити на собі печать нерозривного єднання з Христом, відбиток Духа Його Божественної любові, добра і правди у щоденному подвизі нашого християнського життя, щоб нам досягнути „єдності віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного віку Христового... і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини” (Єф. 4, 13, 24).

Христос воскрес! Воскрес для того, щоб і ми благодаттю і силою Його Воскресіння воскресили себе із своїх гріхів. Тепер все залежить від нашого особистого бажання, віри, відданості і наполегливості. Кожен хай розбудить себе від гріховної смерті вірою, молитвою, покаянням, і тоді Воскреслий Господь приведе нас до нового життя: у кожного буде новий розум, нове серце, нові почуття, нова совість. „Тільки той має повну і невід'ємну радість Воскресіння Христового, - говорить святитель Філарет (Дроздов), - хто з Христом і сам воскрес внутрішньо і має надію воскреснути урочисто (в майбутньому), а цю надію має тільки той, хто бере участь у хресті, стражданні і смерті Христових: „з Ним страждаемо, щоб з Ним і прославитись” (Рим. 8, 17).Тому, якщо ми в святковій радості забуваємо хрест і смерть Христову, що закликають нас розп'яти свою плоть з пристрастями та похотями, то потрапляємо в духовну небезпеку — розпочате духом закінчити плоттю, тобто з тих, хто святкує Воскресіння Христа, можемо перетворитися на тих, хто розпинає Його знову”.

Отже, будемо щиро прагнути і невтомно турбуватися про те, щоб свята Пасха була для кожного з нас переходом „від низини скорбот і смерті до Єрусалиму горішньої слави”, де у вічному житті з Воскреслим Господом вірні будуть славословити Його перемогу словами блаженного Августина: „Тобі хвала, Тобі слава, Джерело милосердя!”.

Вітаю вас, улюблені у Христі всечесні отці, дорогі брати і сестри, з світлим празником Христового Воскресіння. Нехай в ці святі дні благодатний мир Божий наповнить ваші серця і нехай ніщо не затьмарює вашу світлу радість, бо, як говорить святитель Іоан Златоуст, „це день, в який (Господь) забрав з усякого обличчя сльозу, це день перемоги над смертю, це день життя тих, хто знаходився в пеклі; це день, в який Первородний воскрес з мертвих і приніс світові радість”.

Воістину Христос Воскрес!

З ласки Божої

смиренний

Августин

архієпископ Львівський і Галицький

Пасха Христова

2002 р.

м. Львів