Великопісне послання 2004

Послання

архієпископа Львівського і Галицького

Августина

НА ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ

всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,

Пріиде пост, мати ціломудрія,

обличитель гріхов,

проповідник покаянія, жительство

ангелов и спасеніе человіков

Піснеспів Першої седмиці Великого посту

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Знову Свята Церква - Матір кличе нас, благовіствуючи: „Ось тепер - сприятливий час, ось тепер день спасення” (2 Кор. 6, 2). Наступили дні Великого посту, дні покаяння й очищення, дні підготовки до світлого празника Воскресення Христового.

Багатьом із нас через немочі або зайнятість важко постійно проводити життя справді церковне, як вели його наші благочестиві предки. Тому Церква виділяє особливий час - Великий піст - для нашого духовного отверезіння, для зцілення від гріхів, пристрастей духовних і тілесних недуг, зміцнюючи нас у православній вірі. Не знехтуймо ж спасительними днями посту, поспішимо в храми Божі, прислухаємося до молитов і піснеспівів, приймемо в серця наші почуте в храмі, і ми зможемо самі відчути, як оживає душа наша!

Дні Великого посту дають нам благу можливість для нового кроку на шляху покаяння й очищення своєї власної душі.

Хіба кожному з нас нема в чому каятися, хіба все нами зроблено, щоб жити за заповідями Господніми? Сьогодні велика кількість людей називають себе православними, підкреслюючи, що охрещені, однак в справах своїх виявляються гіршими від язичників. Добра справа - носити хрест на грудях або ставити інколи свічку перед святими іконами, тільки для спасіння цього недостатньо. Згадаємо слово Євангельське: "Не кожен, хто говорить Мені Господи! Господи! увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного" (Мф. 7, 21).

Вслухаємося в слова пророка Ісайї, що звучать нині, у перші дні Великого посту, у храмах Божих. Це також нас з вами викриває Господь словами Свого посланця: "Горе тим, що тільки-но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі!.. а на діла Господні не вважають і вчинків рук Його не бачать... Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх – мов посторонком що від возу... Горе тим, що зло добром звуть, а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!" (Іс. 5; 11, 18, 20-21).

Воістину страшно чути про все те, що діється в нашому краї, а ми мовчимо, робимо вигляд, що нас це не стосується, знаходимо собі виправдання, чіпляємося за звичну суєту, щоб тільки не змінювати життя своє, щоб тільки не наслідувати Христа!

Будемо ж учитися завжди чинити так, як належить справжньому християнинові! І найперший крок до цього православного життя - без будь-якого самовиправдання та вибачення себе, безжально, справедливо оцінимо свій нинішній духовний стан. Від цього усвідомлення перейдемо до сповіді перед священиком. Найперша справа для всякої православної людини в дні Великого посту – належно приготуватися, щиро каючись, до сповіді. Ми повинні свідомо побачити: скільки нагромадилося гордості, заздрості, лінивства, гнівливості, самовиправдання та іншої нечистоти в наших душах! І що найгірше – до такого стану ми звикли: прагнемо порівнювати себе не з людьми, що уподібнилися у своєму житті Богові, а з людьми, що занепали остаточно, і тим самим відвертаємося від бачення справжнього свого стану! Нехай послужать нам застереженням слова Псалмоспівця: "Бо Ти не такий Бог, що любить беззаконня; лукавому немає місця в Тебе, і нечестивії не встояться перед очима в Тебе. Ти ненавидиш усіх лиходіїв, вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть. Господові осоружні кровожерні й лукаві" (Пс. 5, 5-7).

Зрозуміло, важко глянути на себе з боку, однак це треба зробити! Сповідь – це духовна лічниця. І чим точніше розповімо ми Небесному Лікареві душ і тілес про те, що мучить нас, що болить в нас, тим скоріше подасть Він нам необхідні ліки від нашої скорботи, а згодом - і зцілення. Прислухаємося до настанови відомого на початку минулого століття подвижника - архієпископа Никона: „...Викидай із дна душі твоєї всяку нечистоту, усіляке лукавство, усе те, що тривожило і тривожить совість твою, у чому тобі так хотілося б виправдатися перед собою, щоб заспокоїти совість: не бійся, не бентежся. Бог і без твоєї сповіді бачить усі таємниці грішної душі твоєї, але Він хоче, щоб ти сам своїм добрим наміром розкрив перед Ним гнійні рани твої й саме у присутності духівника, що потрібний тобі, як свідок твого покаяння, як посланець Господа, Який сказав йому: кому відпустиш гріхи, тим відпустяться, на кому зоставиш, зостануться (див. Ін. 20, 23)”.

Свята Церква вчить нас, як налаштувати себе на таке нелицемірне самовикривання. У перший тиждень Великого посту за вечірнім богослужінням у понеділок, вівторок, середу і четвер читається Великий покаяний канон. У цьому дивовижному церковному піснеспіві зібрані воєдино всі події старозавітної і новозавітної історії.

Дуже прикро, що до цього великого духовного досвіду звертається нині лише певна частина вірних. Колись у дні читання Великого канону православні храми були завжди повні, а тепер стільки людей не чують цих зворушливих слів, не з'єднують свою молитву з церковною молитвою, яка звучить у храмах багато століть: "Помилуй мя, Боже, помилуй мя".

Тим, хто починає Великий піст з молитви і покаяння, легше прожити і майбутні сорок днів та належно зустріти Страсну седмицю. Але всякий хворий після того, як показав свої рани Лікарю, потребує ліків цілющих і укріпляючих. Для православної людини - це найбільше з Таїнств - причастя Животворящих Тайн Христових. Тут ми з'єднуємося з Спасителем нашим "во оставленіе гріхов і в жизнь вічную", стаємо плоть від Плоті і кров від Крові Його. "Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Чоловічеського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є їжа, і Кров Моя є пиття. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому" (Ін. 6, 53-56). Цього істинного Хліба, Який зійшов з небес, на жаль, прагнуть прийняти не всі, що вважають себе православними. То чи треба дивуватися, що ми такі немічні в справах духовних, так знемагаємо під вантажем своїх гріхів? А з немощів окремих людей, з небажання трудитися над очищенням своєї душі закономірно складається неміч держави, лиха народні.

Щоб розірвати ланцюг загальних скорбот, кожній людині треба зробити крок до Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа. Якщо кожен православний почне у Великому посту посильну духовну працю - із щирим покаянням висповідається, а потім за Божественною Літургією причаститься Святих Христових Тайн - то як духовно і морально очиститься наша багатостраждальна земля!

У дні Великого посту у середу і п'ятницю звершується Літургія Напередосвячених дарів, а в суботу і неділю - повні Літургії. Дорослому можна приступити до святої Чаші у будь-який з цих днів, а дітей у віці до семи років, особливо немовлят, треба причащати в суботу і неділю. Це повинні пам'ятати усі, хто піклується про спасення своїх дітей і онуків. Адже чим раніше дитина починає сприймати храм Божий як свій рідний дім, тим більше надії, що, наставлена Матір'ю-Церквою, вона уникне напастей і згубних спокус, таких як наркоманія, алкоголізм, пияцтво, розпуста та інших, котрими переповнене сьогоднішнє наше життя.

Однак, улюблені брати і сестри, не тільки про себе треба нам піклуватися. У покаянні дні Великого посту, коли посилюється всяка молитва, як можемо ми не підносити молитви про своїх покійних рідних і друзів?

Тому, ми повинні шанувати постові батьківські суботи, цього року – 6, 13 і 20 березня. У ці дні віруючий повинен обов'язково прийти в храм Божий, взяти участь у загальній церковній молитві про всіх „отшедших” в інший світ, подати своїх покійних родичів на поминання на Божественній літургії і панахиді, давати милостиню нужденним.

Дорогі брати і сестри! Ми розуміємо, що наше земне життя обов'язково закінчиться і, можливо, для когось несподівано. Тоді так само, як нині наші покійні, і ми матимемо потребу в такій же заупокійній молитві. Тому так необхідно і добре в ці дні приходити в храм родинами, з дітьми й онуками, з малих років привчаючи своїх чад до посильної молитовної праці.

У Великому посту є Хрестопоклінна седмиця. Свята Церква для підтримки своїх чад на його середині пропонує нам для поклоніння Хрест Христовий, який у цьому році виносять з вівтаря у храмах на утрені на 14 березня. Адже Хрест є знамення майбутнього нашого безсмертя, знамення духовної мудрості, міцна зброя проти всіх сил зла, які противляться Церкві. Ним ми оберігаємо себе, Ним перемагаємо, через Нього черпаємо надію в труднощах і скорботах.

Бачите, улюблені мої, як багато прекрасних благодатних можливостей духовного очищення відкриває нам Великий піст. Невже не скористаємося ними, невже не захочемо і нині змінитися? Святий праведний Іоан Кронштадтський так говорив: "Переміни свій норов: якщо ти злий, намагайся бути лагідним; якщо мстивий, не мсти; любиш злословити і брехати, утримайся. Роби в дні посту побільше добра, будь уважнішим до людей, охоче допомагай тим, що мають потребу у твоїй допомозі, молися щиріше, тепліше. В усіх цих напрямках піст відкриває тобі широке поле для роботи над самим собою - тільки май бажання потрудитися!"

"Піст - весна для душі. Нехай же доброчесне і животворяще віяння Духа Божого торкнеться сердець ваших. Нехай воно розбудить у них духовне життя. Нехай це життя пустить паростки, і ми почнемо - так, почнемо бути християнами, якщо до сих пір тільки назвалися такими... Не баріться ж звернутися до Господа - ви, що мають щастя іменувати себе чадами Святої Матері - Церкви Православної!" Це повчання архієпископа Никона хай буде усім нам дороговказом.

За стародавньою традицією і велінням свого християнського серця перед початком Великого посту, прошу всіх вас простити мене, особливо якщо я когось скривдив, сказав прикрість чи образив чимось іншим і закликаю на всіх вас, всечесні отці, дорогі брати і сестри, Боже благословення на спасительні труди Великого посту.

З ласки Божої

смиренний

Августин

архієпископ Львівський і Галицький

Великий піст 2004 року Божого,

м. Львів