Різдвяне послання

Голови відділу Української Православної Церкви по взаємодії з Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України,

архієпископа Львівського і Галицького

Августина

всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,

православним генералам і адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам та усім службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України

 

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

 

"Христос раждается прежде падший

возставити образ"

(Із тропаря предпразднства Різдва)

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Наші серця нині переповнюються особливою духовною радістю, бо ми святкуємо подію, яка змінила хід історії людства: народився Богомладенець Христос - Спаситель світу, довгоочікуваний Месія. Про цей великий і світлий день святитель Іоан Златоуст говорить: „Ось настає свято, важливіше з усіх: хто і назве його початком усіх свят, той нітрохи не согрішить”. Велике чудо здійснюється сьогодні: нашого ради спасення Бог сходить на землю, щоб земні люди стали спадкоємцями Небесного Царства. В цій події відкривається безмежна Божественна доброта і любов, премудрість і сила. Син Божий приходить на землю, щоб добровільно взяти на Себе гріхи всього людства – минулі, теперішні і майбутні – і умертвити їх в Своєму Тілі на Голгофському Хресті, щоб Своєю смертю примирити людину з Богом, а Своїм славним Воскресенням із мертвих оживити людину для нового безгрішного життя і вказати їй дорогу в життя вічне. Тому сьогодні ясла Вифлеємські предзнаменують нам ту печеру, куди буде покладений Господь наш Іісус Христос, знятий з Хреста... Усе життя Спасителя від Різдва до Хресної смерті постає перед нами як виконання заповіді любові: „Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх” (Ін. 15, 13). Але чи багато було друзів у Христа, якщо при Його народженні не знайшлося жодної людини, яка дала б притулок Його Пречистій Матері та праведному Йосифові, якщо після стількох благодіянь та чудес ізраїльський народ посмів засудити Його до одинокої смерті на Голгофській горі? Та для Христа немає ворогів, для Нього всі люди - улюблені Божі діти, які загубили правильну дорогу і яких Він приходить врятувати. У народженні, житті та смерті Сина Божого, Який став сином людським, пізнаємо міру любові Божої до кожного з нас - від останнього грішника до найсвятішого праведника... Це - нова любов і нова заповідь: Бог любить грішника і у гріху його, милує грішника, а осуджує його гріх, знищує гріх, а грішника спасає. „Улюблені! якщо так полюбив нас Бог, то і ми повинні любити один одного” (1 Іоан. 4, 11). Виконуючи євангельську заповідь любові, людина ясно бачить шлях, який зв'язує її душу з Богом, веде до Бога. Тоді вона знає божественну мету і смисл свого буття і черпає сили в Бозі для боротьби з гріхом. А гріх – це єдине, що не від Бога, що віддаляє нас від Бога і веде до смерті. Ми ж покликані бути дітьми Божими, для цього Спаситель дає нам у своєму Боголюдському тілі, тобто в Церкві, всі життєдайні сили, необхідні для нашого спасення...

Отже, дорогі у Христі, щоб досягти духовного Вифлеєму, до якого кличе нас сьогоднішнє свято, будемо наслідувати трьох благочестивих волхвів. Вони ішли за зіркою, щоб знайти народженого Христа. А для нас зірка – це слово Боже, святе Євангеліє, закон благодаті, про який пророк говорить: „Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці” (Пс. 118, 105). Волхви поклонилися Божественному Немовляті і принесли Йому дари: золото - як Царю, ладан - як Богу, смирну - як смертному чоловікові. І ми, готуючись до свята, до зустрічі з Христом у Його Святих Тайнах, повинні принести Йому три дари: як золото - наше серце, очищене від усякого злого бажання і нечистої думки; як ладан - наш дух, що пломеніє любов'ю до Бога і ближнього; як смирну – сльози покаяння... Нехай наше чисте серце стане вертепом, де ми дамо притулок народженому нині Христові, Який є Любов, Істина і Життя. І тоді Він Сам дасть нашому маленькому серцю необхідні сили і сміливість вистояти в подвизі любові. Він знає, що і коли потрібно дати серцю людському, щоб в ньому примножувалася євангельська любов і вела християнина від одного подвига до наступного, від однієї чесноти до іншої.

Щиросердечно вітаю усіх вас, всечесні отці, дорогі брати і сестри, з радісним святом Різдва Господа нашого Іісуса Христа, а також з Новим роком. Хай Господь Бог сподобить нас прожити 2003 рік у доброму здоров'ї, благочесті, чистоті, благополуччі, взаєморозумінні з ближніми, з користю для Святої Церкви, Батьківщини і для власного спасення.

Христос рождається! Славіте Його!

З ласки Божої

смиренний

Августин

архієпископ Львівський і Галицький

Різдво Христове

2002/2003 року Божого,

м. Львів