Послання

архієпископа Львівського і Галицького

Августина

НА ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ

всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,

 

Приспе ныне, введеся

подвигов время, поста поприще,

усердно вси начнем сей,

добродетели господеви яко дары носяще

(трипіснець, понеділок 1-ї седмиці)

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Божою милістю нині ми переступаємо поріг святої Чотиридесятниці. У великопостових піснеспівах Мати-Церква закликає нас розпочати спасенний час посту світло, лучами сияюще святих заповідей Христа Бога нашего, любве світлостію, молитви блистанієм: чистоти очищенієм, благомужества кріпостію (сідален, понеділок 1-ї седмиці). Під час Великого посту Церква намагається в особливий спосіб розбудити в людях почуття покаяння. Зворушливі служби, повчальні канони, дивні своєю глибиною молитви, особливі мелодії піснеспівів, часте читання текстів Старого Завіту, — прекрасний засіб для найповнішого розуміння своєї гріховності. Приклади старозавітних історій застерігають нас, вказують своїм тисячолітнім досвідом єдиний благодатний шлях — «шлях ходіння перед Богом».

Однак, як ми знаємо, вибраний народ часто озлоблювався, не завжди бажав розуміти Божий Промисел.

Таке ж нерозуміння і неприйняття Правди Божої можна спостерігати і серед багатьох із нас. Господь посилає нам скорботи, виливає біди на закам'янілий грунт наших сердець, щоб зорати його і зробити здатним до прийняття Божої благодаті. Бо серце людське дуже часто не бачить милості Божої, навіть коли Господь очевидно являє її. Людьми володіє тваринний страх — страх смерті. А чи живий у нас страх Божий? Страх образити Отця Небесного “слівцем найменшим, думкою одною”?.. Господь чекає, щоб ми побачили в скорботах, які спіткали нас, справедливість і милість Божу, а не фатум чи випадковий збіг обставин.

Як у Старому Завіті, так і тепер Господь не хоче, щоб Його люди загинули у гріхах і беззаконні, кличе до покаяння, різними шляхами провадить до поєднання з Джерелом Життя. Воістину безмежна і незбагненна любов Божа! Часто Він заради Своїх обранців, заради десяти праведників готовий помилувати весь народ (див. Бут., 18, 23; Ієр., 5, 1; Ієз., 22, 30). Якщо таку турботу являє Бог про Своїх рабів, то чи не більше турбується Він про синів Своїх? Адже Новий Завіт — синівство за благодаттю, ми вже не раби в домі Господньому, як у старозавітні часи, а сини в домі Отця. Проте не слід забувати, що кому більше дається, з того більше спитається.

Зрозуміло, люди грішили у всі часи, але в наш, справді апокаліптичний час, людина вирішила, напевно, звільнитися від усвідомлення самого поняття гріха. Християнам надзвичайно важливо зберегти вміння розпізнавати гріх, бо інакше будемо грішити постійно, не задумуючись, що відбувається...Чи не тому протягом Чотиридесятниці так часто повторюємо: “Господи, даждь ми зріти моя согрішенія” (молитва преподобного Єфрема Сиріна). Не забуваймо, що найстрашніші гріхи — це повсякденні, буденні, дрібні гріхи за звичним висловом, «як у всіх». У духовному житті дрібниць не буває. «Вірний у малому і у великому вірний; а невірний у малому невірний і у великому» (Лк. 16, 10).

Дорогі отці, брати і сестри, ще раз прошу у вас всіх прощення перед початком Великого посту. Закликаю на вас Боже благословення. Хай же дарує нам Милостивий Господь провести спасительний час Посту у покаянні, щоб з чистим серцем вступити у дні Страстей Господніх і в духовній радості зустріти світле Воскресення Господа нашого Іісуса Христа. Амінь.

Смиренний + Августин,

з ласки Божої архієпископ

Львівський і Галицький

Великий піст 2009 року,

м. Львів