Звернення Єпископа Філарета з нагоди 80-річчя Голодомору в Україні 1932-1933 років

Возлюбленні у Христі отці, брати і сестри!

За загальнонаціональною традицією щороку вкінці листопада наш народ згадує про страшну сторінку нашої історії - найлютіший Голодомор 1932-1933 років та про жертв політичних репресій. Ця сторінка ніколи не буде перегорнута і забута, оскільки зачіпила майже всі наші родини. Проте, згадуючи про ці жахливі події, ми повинні не шукати винних, оскільки самі зреклися Бога і будували щасливе майбутнє, в якому проголошувалася людина вищою від свого Творця. Кожен з нас, вкотре роздумуючи над тим, до яких жахливих вчинків здатна людина, мусить винести урок. Ця пам'ять потрібна як кожній людині конкретно, так і всьому народу.

Історична пам'ять потрібна не стільки тим, хто мученицькою смертю пішов з життя в ці страшні роки, скільки потрібна нам сьогодні в усвідомленні нашого майбутнього. Ось явний приклад людини без Бога, адже в такому випадку людина з дияволом. Коли головна ціль народу заключається тільки на земних благах, добробуті та світлому земному майбутті - народ гине, до чого був покликаний цей жорстокий акт. Коли Господь посилає достаток, а людина відвертається від свого Небесного Отця, чиниться хаос, який є обов'язковою тенденцією суспільства, що відкинуло існування Бога.

Пам'ять про ці події повинні нас вчити розставляти життєві пріоритети сьогодні. Коли політика чи надмірне захоплення життєвими благами полонить наші серця, в яких не залишається місця для Бога, може статися щось подібне. В ці дні спогаду про найтрагічніші роки історії кожен з нас повинен пошукати в своєму серці місце, в якому міг би оселитися Христос.

Дуже важливим є сьогодні усвідомлення цінності нашого народу, який пережив чимало нищень та плюндрувань. Це урок на нашу самоідентичність і екзамен на вдячність предкам. Пам'ять про 1932-33 роки мусить навчити нас цінити те, ким ми є і зберігати своїм майбутнім поколінням в тому автентичному вигляді, який зберіг наш народ попри все.

В ці жахливі але святі для нас дні, закликаю усіх піднести молитви до Всевишнього за спокій душ невинно замучених братів і сестер наших. Нехай Господь, як Всемилостивий Отець упокоїть їх у Своєму Царстві вічного блаженства!

+Філарет,
єпископ Львівський і Галицький