Слово єпископа Львівського і Галицького Філарета в день представлення його керуючим Львівською єпархією

Ваше Високопреосвященство! Дорогий Владико Никодим!

Ваші Високопреподобія, всечесні отці, брати та сестри!

Щиро вдячний Вам за теплі слова привітання з моїм призначенням на цю древню православну кафедру Галицьких святителів багату на історію одвічного стояння в істинній вірі наших предків.

Я щиро вдячний сьогодні духовенству єпархії, нашим вірянам за гарні слова, якими мене зустрічали як сьогодні так і півтора роки тому, коли Священний Синод благословив мені послух вікарного єпископа у Львівській єпархії.

За цей час я встиг всім серцем полюбити цей мальовничий край, духовенство, яке несе тут досить важке і одночасно відповідальне служіння, та народ Божий, який я зустрічав в усіх регіонах, де встиг побувати. Тут як ніде інакше спостерігаєш оту живу Євангельську віру в Христа Спасителя, далеку від політичних амбіцій, відданість батьківським традиціям нашого Богоспасенного народу.

Також хотілося б в цей день висловити щирі слова вдячності за багаторічне служіння на Львівській кафедрі Владиці Августину, за його відважність та енергійність, з якими він ніс слова проповіді про життя в істинній канонічній Церкві.

Церква є тілом Христовим, яке живе і наповнюється одвічно Духом Святим і як запевнив нас Сам Господь навіть «ворота пекла не зможуть її перемогти».

Тому ми як вірні Її чада повинні завжди з вдячністю приймати те, на що спрямовує нас у подальшому житті Священноначалля, через яких Господь являє свій промисл та премудрість.

Адже в той самий час Церква є Боголюдським організмом і саме ця таємниця одночасного буття у житті вічному та земному змушує нас сприймати усі рішення  з синівською щирою любовью і тільки тоді  вони є для нас спесительні, саме наше покірливе відношення до Небесного Отця та Його святої волі  дає надію на життя вічне, яке дарується вірним дітям.

Тому будьмо вдячні Господу, за Його милість мати можливість і надалі перебувати в Євхаристійному спілкуванні, молитися один за одного як це належить православній громаді, бути однією сім’єю і щоразу зміцнювати свою любов до ближніх через спілкування з Небесним Отцем, який піклується про нас і тому не полишає нас одних у вирі земного життя!