Різдвяне послання 2000-2001

 

Різдвяне послання

Голови відділу Української Православної Церкви по взаємодії з Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України,

архієпископа Львівського і Галицького

Августина

всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви,

православним генералам і адміралам, офіцерам, прапорщикам і мічманам, сержантам і старшинам, солдатам і матросам та усім службовцям Збройних Сил та інших військових формувань України

 

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

"Небом мені здається сьогодні земля,

бо на ній народжується Творець"

(сідален утрені Предпразднства Різдва Христового)

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Свято Різдва Христового православний світ завжди вшановує дуже урочисто. А в цьому році ми святкуємо його особливо велично, бо нині сповнюється 2000 років Пришестя у світ Сина Божого.

Дві тисячі років відділяють нас від святої вифлеємської ночі, коли ангели сповістили світові про велику тайну Боговтілення. З того часу сталося багато подій, народилося немало видатних людей, повстало і розпалося ряд могутніх імперій, було зроблено тисячі відкриттів і досягнень. І які тільки зміни і перевороти не сколихували світ - і духовні, і соціальні, і політичні - все минуло. Однак у всі часи залишається актуальним найголовніше - доля людини з її безсмертною душею. А із всіх народжень незмінно важливим завжди буде тільки одне - народження Христа Спасителя.

Втілення Бога - це найвеличніший акт і найвидатніша подія як на небі, так і на землі, бо це насправді "чудо із чудес"."Народжений без матері, народжується без батька... Безтілесний втілюється, Слово твердне (тобто стає відчутним), Невидимий стає видимим, Неосяжний стає обмеженим. Той, Який не має віку (тобто перебуває поза часом), починається, Син Божий стає Сином людським"... (свят. Григорій Богослов). Різдво Христове - це найбільший дар всім земнородним, які в своїх гріхах настільки впали долу, що не могли і не можуть власними зусиллями піднятися до Бога. Тому Бог зійшов на землю і, прийшовши до людей, відкрив їм Себе і дав кожному можливість обновити своє грішне єство, через єднання з Ним відновити свій образ і свою богоподібність.

Це примирення людини з Отцем Небесним Син Божий здійснив Своїм неоціненним викупним подвигом. "Він прийняв тіло, подібне до нашого, - говорить святитель Афанасій Великий, - а оскільки ми всі підвладні тлінню смерті, то Він за всіх віддав його смерті".

Головною метою Боговтілення було прийняття смертності з тим, щоб потім подолати її. У різдвяних церковних піснеспівах ми чуємо нагадування і про Страсті Христові: "Рожденний бо нині плотію, во гроб і смерть хотіл єси внити, і паки воскреснути тридневен" (Навечір'я Різдва Христового, 6 пісня канону Повечір'я).

Тайна вифлеємської ночі не відходить у минуле: вона живе завжди, ніколи не припиняється, як не щезає Божественна любов до роду людського. Христос через століття, через різні події і обставини прямує до нас заради нашого оновлення і спасіння. Час і простір не мають влади над Ним. Христос знову і знову входить в наше життя, сповіщаючи нам Вифлеємську новину, що несе радість примирення з Богом і втіху в Богоспілкуванні. Син Божий прийшов у світ, щоб Своїм Воскресінням подарувати людям загальне воскресіння і вічне життя, а Своїм Вознесінням - повернути в обійми Отця Небесного всіх, хто цього прагне.

Внаслідок того, що Бог Слово втілився і став людиною в Особі Ісуса Христа, природа людини має можливість отримувати нову благодатну силу. Тепер кожен віруючий, стаючи причетним до викупного подвигу нашого Спасителя, може звільнитися від полону гріха і його наслідків, через що матиме право і змогу наслідувати вічне життя.

А хто цього не прагне, той і надалі залишається перебувати у злі і гріху, бо благодать не насилує свободу вибору людини. Як світ спав у ту священну різдвяну ніч, так багато людей, що люблять цей світ, спить і сьогодні. Як тоді в місті не знайшлося людини, яка б відкрила двері і впустила до своєї оселі Пречисту Діву і праведного Йосифа, так і зараз світ по-різному сприймає Христа, і небагато знаходиться таких людей, які поспішають відкрити Йому двері свого серця. Ми нерідко буваємо зарозумілі і горді, невдячні і ліниві, холодні і черстві... Однак будемо вчитися простоти і щирості у пастухів, які, почувши ангельську звістку, не вагаючись і не затримуючись, прийшли вклонитися Божественному Немовляті. І як волхви, керовані Вифлеємською зіркою, подолавши труднощі на довгому шляху, прийшли до Новонародженого Спасителя з дарами, так і ми, вибравши євангельський шлях, бережені любов'ю і ласкою Отця Небесного, через Голгофу і Хрест, через своє виправлення і оновлення, будемо прямувати до Божественних осель з нашими дарами: чистотою життя, лагідністю і смиренням серця, щоб показати Господу плоди своєї віри: правду і милосердя, мир і терпіння, любов і радість.

Проходять часи - все змінюється в житті людства і у Всесвіті, але незмінним залишається Спаситель: "Ісус Христос вчора і сьогодні і навіки Той же" (Євр. 13, 8). Незмінний Він і в Своїй любові до роду людського. Господь і сьогодні кличе до Себе кожного з нас: "Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас..." (Мф. 11, 28-29).

Щиросердечно вітаю усіх вас, всечесні отці, брати і сестри, з радісним святом і великим ювілеєм Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Молитовно бажаю вам у духовній радості, благочесті і чистоті зустріти і відсвяткувати Різдво Христове. Хай Господь сподобить усіх нас прожити Новий 2001 рік у доброму здоров'ї і мирі, маючи належні умови для християнського, спасенного життя.

Щиросердечно вітаю усіх вас, дорогі військовики, з радісним святом і великим ювілеєм Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Хай Господь допомагає вам успішно нести своє відповідальне служіння у славу Божу, на благо Святої Церкви і на користь народові України.

Христос рождається - славіте Його!

З ласки Божої

смиренний

Августин

архієпископ Львівський і Галицький

Різдво Христове

2000/2001 року Божого,

м. Львів