Літургія у Виправній колонії № 48

 

Православна община на честь святителя Миколая, архієпископа  Мир Лікійських, чудотворця збирається на молитву вже понад 15 років. Протягом всього часу катехизаторські бесіди із засудженими проводить місіонер Олександр Бойко. Зустрічі відбуваються у молитовній кімнаті установи, спільній для кількох конфесій. У літні місяці засуджені зробили у молитовній кімнаті ремонт, в який свою лепту внесли всі користувачі.

В суботу, 12 листопада 2011 року, в установі зібралися духовенство і вірні православної громади щоб помолитися за Божественною літургією. Опікувався гостями психолог установи ЛВК-48 Камінський М.Ю. Літургію звершував священик Сергій Рєзніков, а сповідь у засуджених, які бажали приступити до Причастія, приймав протоієрей Юрій Кінас. Сповідь відбувалась у кімнаті психологічного розвантаження, також нещодавно відремонтованій, що дозволило не заважати богослужінню і посприяло більш відвертій розмові зі священиком.

Після Літургії  отець Сергій виголосив проповідь про блудницю, яку за Старозавітніми Законами потрібно було стратити через побиття камінням, та яку помилував Спаситель, сказавши: «хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь» (Іоан.8,7). Коли всі розійшлися, жінка залишилась одна перед Богом, в очікуванні суду: вона була готова прийняти покарання за свої гріхи. Тобто внутрішнє покаяння вже відбулося у неї в душі. Знаючи це, Господь сказав їй: «Я не осуджую тебе: іди і більше не гріши» (Іоан.8,11).

«Усі ми грішні в цьому світі, –  сказав священик – і потрібно нам, сподіваючись на милість Божу, самому себе у душі «побивати камінням».

Богослужіння супроводжували співом хористи свято-Троїцької парафії під керівництвом диякона Максима Тертишного. До хористів приєднався Дмитро Тищенко, який під час навчання у Київській духовній Академії керував учнівським хором у Києво-Печерській Лаврі. Диякон Володимир Каплун, хоча в цей день вже відслужив Літургію у свято-Георгіївському храмі, радо прийняв запрошення поспівати під час богослужіння у виправній установі.

В той час, коли в молитовній кімнаті звершувалась Божественна Літургія, Оксана Костенко, помічник архієпископа Августина з тюремного служіння, відвідала столярну майстерню, в якій працюють засуджені. Один з них попросив натільного хреста, бо у його власного хрестика перетерлося вушко і він ходив лише з мотузкою на шиї. У старости церковної общини Івана Глинського Оксана Миронівна взяла три хрестики. Коли вона принесла їх в майстерню, виявилося, що всі четверо  різб’ярів хочуть одягти натільні хрести. Яким було здивування, яка дитяча радість, коли один хрестик розділився в руках Оксани і виявилось, що хрестиків – насправді чотири! Вмить знайшлася мотузочка і засуджені продовжили роботу, вже маючи на грудях символ нашого спасіння.

На завершення Оксана Костенко запропонувала присутнім, в рамках катехизаторських зустрічей із засудженими організувати перегляд духовно-просвітницьких фільмів. Засуджені із задоволенням прийняли таку пропозицію.

Оксана Костенко для прес-служби Львівської єпархії