Шановні працівники медичної галузі!

Дорогі брати і сестри!

Душевне і тілесне здоров’я завжди відігравало неабияку роль у житті людини. Саме тому Свята Церква, до якої християни зверталися протягом тисячоліть при першій потребі, приділяла стільки уваги людським немощам. Не випадково в Церкві значна кількість святих за життя були лікарями, які допомагали недужним своєю гарячою молитвою і засобами, які вони створювали з Божого благословення. Сьогодні їхню спасенну місію виконуєте Ви – люди, яким довіряються життя, від яких залежать долі.

Проте нині важливо зберегти усвідомлення отого зв’язку між здоров’ям душевним і тілесним, від гармонії якого залежить благополуччя і спасіння кожної людини, до чого ми усі прагнемо. Церква після тривалого безбожного періоду відроджує гарні традиції співпраці лікарів тіла і лікарів душі – священнослужителів, і ми сподіваємось, що цей процес буде продовжуватись. Українське православ’я націлене сьогодні на соціальне служіння, на допомогу обездоленим і хворим, їх духовну підтримку. Відрадно констатувати зростаючу тенденцію формування лікарняних церков, духовенства, які разом із медичним персоналом роблять одну спільну справу,виконуючи тим самим Христову заповідь: «По правді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» (Мв. 25:40).

І в цей святковий день, день вашого професійного вшанування, хотілось вимолити у Господа нашого Ісуса Христа благословення на вашу непросту і дуже потрібну нам усім працю. Побажати, власне, здоров’я і сил аби Ви могли дарувати його хворим, котрі прибігатимуть по Вашу допомогу. Нехай Ваша жертовна праця викликає у суспільстві повагу і вдячність, яку Ви, за рахунок справжньої професійної і самовідданої діяльності, здобуваєте у вічних обителях Отця Небесного. Усіляких Вам гараздів і ласки Божої!

Прикликаю на Ваші труди Боже благословення!

З любов’ю у Христі,

+Володимир,
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви