Православна діаспора

 

Рішення IV Всеправославної передсоборної наради в Шамбезі, 6-13 червня 2009 року.

Публікується відповідно до рішення Зборів Предстоятелів Помісних Православних Церков в Шамбезі, 21-28 січня 2016 року.

Четверта Всеправославна Передсоборна Нарада, скликана Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм за згодою Блаженніших Предстоятелів Святіших Православних Церков, яка була висловлена на Священних Зборах в жовтні 2008 р, проходила в Православному Центрі Вселенської Патріархії в Шамбезі з 7 по 13 червня 2009 під головуванням Його Високопреосвященства митрополита Пергамского Іоанна, представника Вселенської Патріархії.

Ця Нарада, на яку були запрошені всі Святійші Православні автокефальні Церкви, представлені на ньому, розглянула питання канонічного устрою православної діаспори та обговорила відповідно до статті 16 Регламенту роботи Всеправославних Передсоборних Нарад документи, представлені Міжправославною Підготовчою Комісією 1990 і 1993 рр., внісши поправки і схваливши їх в такій редакції:

1.а. Констатовано, що спільною волею усіх Святіших Православних Церков є по можливості якнайшвидше вирішення проблеми діаспори та її устрою відповідно до православної еклезіології, канонічної традиції і практики Православної Церкви.

б. Констатовано також, що на сучасному етапі неможливий з історичних і пастирських причин негайний перехід до строго канонічного порядку Церкви, який передбачає перебування лише одного єпископа в одному місці. З цієї причини вирішено запропонувати створення так званого перехідного положення, яке і підготує грунт для строго канонічного вирішення проблеми на основі представлених нижче принципів і напрямків. Така підготовка не повинна затягуватися до Святого і Великого Собору, який буде скликаний в майбутньому, щоб Собор зміг досягти канонічного вирішення даної проблеми.

2.а. Пропонується на перехідній стадії, під час якої буде підготовлено канонічне рішення питання, створити в кожному з наведених нижче регіонів Єпископські збори з усіх канонічно визнаних єпископів даного регіону, які будуть і надалі підкорятися тим канонічним юрисдикціям, яким вони належать в даний час.

б. Ці збори будуть складатися з усіх єпископів кожного регіону, які перебувають в канонічному спілкуванні з усіма святійшими Православними Церквами. Збори будуть проходити під головуванням першого з підлеглих Константинопольській Церкві архієреїв, а за його відсутності - згідно з порядком диптихів. Вони матимуть Виконавчий Комітет, що складається з перших ієрархів різних юрисдикції, існуючих в цьому регіоні.

в. Область діяльності та відповідальності цих Єпископських Зборів полягає в турботі про вияв єдності Православ'я і в розвитку спільної діяльності всіх православних кожного регіону для піклування про пастирські потреби православних, які там проживають, загальному представництві всіх православних перед інославними і всім суспільством регіону, розвитку богословських наук, церковного освіти і т.п. Рішення з цих питань будуть прийматися на основі консенсусу Церков, представлених в даних Зборах.
3. Регіони, в яких на першій стадії будуть створюватися Єпископські Конференції, визначаються наступним чином:

I Північна і Центральна Америка
II Південна Америка
III Австралія, Нова Зеландія та Океанія
IV Великобританія і Ірландія
V Франція
VI Бельгія, Голландія та Люксембург
VII Австрія
VIII Італія і Мальта
IX Швейцарія і Ліхтенштейн
Х Німеччина
XI Скандинавські країни (крім Фінляндії)
XII Іспанія і Португалія

Єпископи діаспори, які живуть в діаспорі і мають парафії більш ніж в одному регіоні, будуть членами Єпископських Зборів і цих регіонів.

4. На зібрання, що будуть створюватись за рішенням нинішньої Наради, покладається відповідальність за завершення складання детального регламенту їх роботи на основі схваленого нинішньою Нарадою регламенту і його найшвидше застосування, яке має неодмінно початися до скликання Святого і Великого Собору.

5. Єпископські Збори не позбавляють єпископів, їх членів, повноважень адміністративного та канонічного характеру і не обмежують їх прав в діаспорі. Єпископські Збори мають на меті формування спільної позиції Православної Церкви з різних питань, що ні в якому разі не є перешкодою для єпископів - членів, які залишаються підзвітними своїм Церквам, висловлювати думку своїх Церков перед зовнішнім світом.

6. Голови Єпископських Зборів скликають всі загальні збори єпископів свого регіону (літургійні, адміністративні, пастирські і т.п.) і головують на них. З питань, що мають загальний інтерес і вимагають, за рішенням Єпископських Зборів, загальноправославного розгляду, голова звертається до Вселенського Патріарха для подальших дій відповідно до всеправославно встановленого порядку.

7. Православні Церкви зобов'язуються не вдаватися до дій, які можуть завдати шкоди вищеописаному процесу канонічного вирішення питання діаспори і будуть робити все можливе для полегшення роботи Єпископських Зборів і відновлення нормального канонічного порядку в діаспорі.