Вельмишановні військовослужбовці Збройних Сил України,
возлюблені у Христі брати і сестри!

Прийміть мої привітання і архіпастирське благословення в день Збройних Сил України – захисників нашої країни і нашого українського народу!

За сучасних умов ми по-особливому в цей день вшановуємо солдатів і матросів, представників офіцерського корпусу і командування, які несуть важку службу по захисту східних і південних кордонів нашої держави, охороняють її водні і сухопутні кордони та повітряний простір!

Історія наших доблесних військовиків сягає далеких століть відданого служіння своєму народові – від князівських дружин часу Київської Русі до сумного  і трагічного сьогодення, коли доводиться боронити свою державу і боротися за мир, який у нас відібрали. І завжди українські вояки показували приклад високого християнського подвигу, на ділі виконуючи євангельську заповідь любові до ближнього, покладаючи своє життя за рідний народ, за рідну землю. Пам’ять про бойові звитяги і високу моральність попередників допомагає нашим військовим не проливати зайвий раз крові, а, хоч як це не важко, намагатися завершити протистояння мирним шляхом.

Нам відомі чисельні приклади того, як наші воїни виявляли справжнє милосердя до місцевих жителів звільнених населених пунктів Сходу України, часом навіть негативно налаштованих, коли ділилися з ними продуктами і водою, предметами першої необхідності, допомагали відновити розгромлене житло, розміновували поля.

Той хто не  годує власну армію – той буде годувати чужу, нажаль в правдивості цієї істини нам довелося впевнитися наочно. Тому закликаю наше керівництво не лише вітати своїх підлеглих і вручати їм нагороди цього дня, а докласти всіх зусиль, щоб на кожен день забезпечити наших армійців всім необхідним для виконання ними свого обов’язку, а пораненим – гідне лікування і забезпечення.

Також цього дня хочеться згадати полеглих у боях, тих ангелів, які своїм ревним виконанням військового обов’язку, ціною власного життя врятували побратимів і не дали ворогові можливості розпустити свої криваві руки по всій Україні. Нехай Милостивий Господь прийме їхні душі у найкращих оселях Царства Небесного!

А нашим військовикам зичу стійкості, мужності у несінні свого служіння! І запевняю, що духовенство і вірні Української Православної Церкви завжди підтримують наших військових всім можливим, та найперше - підносять молитви за здоров’я і спасіння своїх відважних захисників. Ми і надалі будемо молити Всемилостивого Бога і Його Пречисту Матір, всіх покровителів воїнства – Сили Небесні, святих преподобних князів і воїнів, щоб скоріше припинилося кровопролиття на нашій землі, всі повернулися живими та прославили Бога.

Прикликаю на вас всіх Боже благословення!

+ ФІЛАРЕТ,
єпископ Львівський і Галицький