Голова відділу у справах сім’ї єпархії разом з дитячим хором Свято-Іовського собору м. Дрогобича відвідав Підбузький геріатричний пансіонат

26 червня 2014 року голова відділу у справах сім’ї  Львівської єпархії священик Михаїл Коник разом з дитячим хором Свято-Іовського собору м. Дрогобича та батьками дітей, відвідав Підбузький геріатричний пансіонат.

Щирим та теплим було спілкування із людьми похилого віку, котрі проживають у центрі.  Старенькі уже від ранку чекали на приїзд маленьких гостей. Діти співали для них церковні пісні, що вилилося в гарячу молитву знедолених сердець. А потім, маленькі гості із своїми дитячим теплом дарували солодощами тих, стареньких, які через хворобу і старість прикуті до ліжка. Прощаючись, діти плакали…

Після діл милосердя – молитва. Діти вперше віддвідали Свято-Троїцьку парафію, яка тим часово розмістилася в старенькій хатинці в с. Підмонастирок, настоятелем якої і є священик Михаїл. Тут, на підмонастирецькій горі, відслужили молебен, де діти гаряче молились і просили Бога про мир в нашій державі.

На зеленій галявині неподалік храму влаштували спільну трапезу. Радості дітворі не було меж, адже мало того, що хатина-храм розташована на високій горі, але ще й біля самісенького лісу. Тут можна було почути співання різноманітніх птахів та побачити білочку, яка спостерігала за маленькими гостями перистрибуючи з гілки на гілку, вдивляючись в кожну постать.

З такими радісними почуттями діти сходили з гори, а ще раділи й тому, що навколо падали дощі, і лише нас Господь милував сонячними проміннями…

А ще відвідали садибу-музей І. Франка в с. Нагуєвичі,  де діти дізналися не лише про життєвий і творчий шлях великого Каменяра, але й побачили, як жили селяни кін. ХІХ – поч. ХХ ст. в більшості галицьких селах.

Підсумовуючи отець Михаїл зазначив, що «ця поїздка збагатила наших дітей, як духовно, так й інтелектуально. А саме основне, це те що поруч дітей були батьки, які не просто вчать дітей словом, але й власним прикладом прищеплюють дітям діла милосердя і любові. Сльози дітей, які я бачив в геріатричному пансіонаті, свідчать про те, що дитина усвідомлює уже тепер велику відповідальність у шануванні своїх батьків. Дай Бог, щоб цей батьківський «урок любові» назавжди залишився в серцях наших дітей.»